Комунальний заклад освіти "Середня загальноосвітня школа №74" Дніпровської міської ради

Історія школи

 

 

      

 

  Все починалося з літа 1954 року. В 1954 році мікрорайон нашої школи  був пустирем. Влітку почалося будівництво мікрорайону, з’явилися перші багатоквартирні будинки та закладено фундамент нової школи. На краю міста кипить робота. Будується нова школа, здійснюється мрія дорослих  та дітлахів. Керує всім перший директор Четвериков Іван Трохимович. . До вересня всі роботи з будівництва було закінчено. Школа іменувалася як ВВС  СШ № 77. Школа прийняла перших вчителів та учнів. Вони завзято працювали над благоустроєм території, влаштовували суботники. Біля школи було посаджено чудовий сад. Для мешканців мікрорайону школа стала культурним центром. На шкільній сцені виступали молоді вчителі, учні та їх батьки. Активно діяла піонерська організація.  Але й труднощів було багато: не було наочних посібників, не вистачало підручників. Любов до дітей, до Вітчизни, до школи та цілеспрямованість Івана Трохимовича допомогли здолати всі труднощі у праці та у житті.Другим директором  була Зайцева Марія Денисівна, яка все своє життя присвятила рідній школі. ЇЇ сумлінна праця була з гідністю оцінена державою. Це був початок золотого фонду школи, який передавався із покоління в покоління. Марія Денисівна була однією з перших,хто отримав звання Заслужений вчитель України. Вона була вольовою людиною, принциповою та вимогливою. Час її педагогічної діяльності припав на важливий, відповідальний , новаторський період в освіті нашої держави. В цей важкий час школа переходила на кабінетну систему навчання. Школа  разом з її колективом впевнено крокувала в майбутнє.З 1975 року директором СШ №74 стала Довгань Зінаїда Григорівна       Любов до дітей та цілеспрямованість допомогли їй досягти успіху у праці та у житті. За 18 років  її директорства школа була тричі на районній дошці пошани.Роки, роки… Неймовірно швидко вони летять. Із 1991 року вписувала нові сторінки в історію школи Подчезерцева Людмила Іванівна. Під її керівництвом школа набувала нового розвитку, збагачувала кращі традиції.Людмила Іванівна – відмінник народної освіти. Була неодноразово нагороджена грамотами та подяками районного відділу освіти, міського та обласного управлінь освіти та науки. Не змогла розлучитися зі своєю рідною школою і випускниця 1982 року Антіпова Зоя Анатоліївна.Пройшовши тернистий шлях від піонервожатої до заступника директора, з 2002 року вона займає посаду директора. Відмінник освіти України. Неодноразово нагороджена грамотами та подяками районного відділу освіти, міського та обласного управлінь освіти та науки. За цей період школа змінила свій вигляд, помолодшала, стала сучаснішою. Обладнаний комп’ютерний клас, придбано сучасну комп’ютерну техніку, оновлено кабінети, створено залу Бойової слави, де учні проводять уроки мужності та екскурсії.