Психосоматика під час війни

          Психосоматика – це те, як наше тіло реагує на стримані образи, гнів, страх, та інші почуття. 

     Кожен раз ми свідомо чи несвідомо придушуємо сильні емоції, тіло напружується і з часом

     напруга виливається в психосоматичні захворювання.

          Через війну кожен з нас отримав шалений сплеск емоцій, які ми раніше не відчували. Наша

     нервова система, після пережитого нами стресу, почала передавати в різні частини тіла больові

     сигнали. А психіка, в той самий час, дає сигнали в мозок.

        Оскільки психіка не витримує того навантаження стресу та страху, ми можемо помітити у себе

       прояви панічних атак або болі в тих частинах тіла чи органах, які є здоровими за всіма

       медичними показниками і раніше ніколи нас не турбували. Хвороба – це «мова», якою 

       спілкується людина, коли не може сказати про щось прямо. Через такі стани наша психіка

       намагається впоратися з рівнем надмірного стресу який ми відчуваємо, а також ці стани

       покликані для того щоб кудись виразити емоції, які ми відчуваємо. 

          Дитяча психіка чутливіша до всього, що відбувається навколо, тому ризик розвитку

     психосоматичних захворювань у дитячому віці досить високий. Фізична недуга допомагає дитині

     полегшити внутрішню емоційну напругу, «сказати» батькам (і взагалі оточуючим) про свій

     психологічний стан і цим «попросити» про допомогу.

          Як проявляється психосоматика у дітей, підлітків, які тривалий час знаходяться під дією

     сильного стрес-фактора, а може й не одного? Можна помітити часті застудні або

     інфекційні захворювання, раптові розлади сну (безсоння), енурез,  систематичні падіння, садна,

 ,   опіки (через порушення концентрації уваги та координації рухів); прихована депресія, яка

     проявляється вибухами агресії, активності з подальшими періодами апатії та інфекційних

     захворювань; також може маскуватися за кардіологічними, неврологічними,

     гастроентерологічними проблемами.

      Для того щоб попередити психосоматичні захворювання необхідно:

1. Дозволити дитині плакати, якщо їй це необхідно. Бути поруч, обіймати, говорити «Я тебе розумію. Я поруч. Ми разом і ми впораємось».
2. Навчити висловлювати свої емоції екологічним шляхом (тобто безпечно для себе та оточуючих).
3. Для безпечного вираження своїх думок, емоцій, почуттів можна використовувати прийоми інтуїтивного малювання або ліплення за допомогою якого можна пропрацювати навіть дитячі страхи.
4. Будувати з дитиною довірливі взаємовідносини, коли у будь-який момент вона може звернутися до вас та проговорити все що її турбує.
5. Навчити дитину вправам заземлення (ноги та спина обов’язково мають знайти опору, погляд спрямований на будь-яку точку вдалині).
6. Навчити вправам стабілізації дихання (наприклад «квітка-свічка»: глибокий вдих через ніс, ніби нюхаємо квіточку, повільний довгий видих через рот, ніби задуваємо свічку).
7. Якщо ви вже бачите перші психосоматичні прояви, будь ласка зверніться по допомогу до спеціаліста.

       Бережіть свій емоційний, психологічний стан та будьте здорові!

Сміхотерапія або як сміх допомагає подолати тривожні стани

    Інколи здається, що спробував абсолютно всі засоби в боротьбі зі стресом, тривогами та напруженням. Але ми забуваємо про найпростіший, який доступний нам всім та повсякчас – це сміх.

    Так, сміх – це терапія. Він здатен лікувати, зцілювати, підтримувати ментальне здоров’я. Як це працює? Сміх знижує рівень гормонів стресу – кортизолу та анреналіну – і посилює вироблення ендорфіну та серотоніну, які відповідають за послаблення больових відчуттів та покращення настрою.

   Коли ви смієтесь або хоча б усміхаєтесь, посилюється притік крові до мозку, він отримує більше кисню, що позитивно впливає на емоційний стан. Сміх допомагає зняти м’язове напруження у тілі.

    Сміх виникає рефлекторно. Ми не вирішуємо, коли сміятися, наш мозок робить це сам, природно та спонтанно.

   Сміх – це елемент єдності. Адже це соціальна емоція, яка зближує і допомагає встановити зв’язки із оточуючими. Тому, коли ми створюємо жарти, які віддзеркалюють нашу важку реальність, то формуємо таким чином міцні стосунки між всіма українцями і навіть світом.

     Жарти допомагають нам піднімати дух та наближати перемогу. Коли ми сміємося від душі, наш організм здатен відновлюватись та перезавантажуватись, як після фізичних тренувань.

І кілька порад для тих, кому зараз важко сміятися:

1. Розпочинайте свій ранок з усмішки. Навіть якщо настрій поганий, спробуйте розтягнути м’язи обличчя в усмішку декілька разів, покривити гримаси або почитати анекдоти.

2. Дивіться комедії. Саме комедії зараз на часі, адже вони мають анестезійну дію.

3. Ведіть "смішний щоденник": записуйте кумедні випадки із життя у нотатник телефона або ж діліться в соціальних мережах.

       Посміхайтеся, бо сміх – це зброя проти будь якого стресу та тривог!

Як захистити себе в Інтернеті під час військового стану?

     Зараз ми зустрічаємося з дезінформацією в інтернет просторі набагато більше, ніж це було раніше. Окрім дезінформації стали частішими інформаційні атаки та злами наших акаунтів. Подібні інформаційні атаки, розповсюдження фейків сильно впливають на наш психологічний та емоційний стан. Мета дезінформації, зламів акаунтів полягає в знищенні нашої віри та впевненості у перемозі нашої країни, дестабілізації емоційного стану.

      Для того, щоб не дати змоги інтернет-ворогу досягти своєї цілі, існують прості правила, дотримуючись яких, можна вберегти себе та свій емоційно-психологічний стан в балансі.

1. Вводимо інформаційну гігієну. Оберіть для себе один офіційний канал інформації в ЗМІ, в якому ви будете переглядати новини і робіть це не частіше 2 разів на день.
2. Підтримуйте «гігієну» своїх пристроїв: блокуйте їх одразу після закінчення роботи, встановлюйте застосунки лише з офіційних сервісів та не під’єднуйтесь до невідомих Wi-Fi, не вказуйте геолокацію на фото, встановіть захист у вигляді надійного паролю та не розголошуйте його нікому окрім батьків.
3. Якщо вас автоматично додали до невідомих груп, відпишіться від них і заблокуйте, а також обов’язково повідомте про це дорослому якому довіряєте.
4. Не знімайте місця вибухів, військові об’єкти та техніку.
5. Не публікуйте родинні плани щодо евакуації, відпустки чи поїздки за місто.
6. Вимкніть геолокацію, щоб убезпечити себе при завантаженні особистих фотографій в мережу.
7.  Обов’язково розвивайте критичне мислення та користуйтеся ним. Воно дозволить вам думати дисципліновано: ясно, раціонально та неупереджено, робити об’єктивні висновки.

10 СПОСОБІВ ВІДНОВИТИ РІВНОВАГУ

1. Здорове харчування

      Перша порада для підтримки психічного балансу полягає у дотриманні здорового харчування.

      Загалом, раціон має забезпечувати ваш організм поживними речовинами та білками, які дають змогу виконувати щоденні дії.

2. Заняття спортом. Фізичні спортивні вправи дадуть вам енергію та подбають про ваше тіло.

3. Достатньо відпочинку

      Нам усім колись доводилося засиджуватися допізна через роботу або навчання. Однак, якщо це стає щоденною звичкою, це погіршить ваше здоров’я. Важливо регулярно спати від 7 до 8 годин на день.

Коли ми спимо, наш мозок працює і виконує такі завдання, як:

• регенерація клітин;
• регулювання температури;
• виведення токсичних речовин;
• відновлення енергії.

Таким чином, і тіло, і розум відпочивають.

4. Все в міру.

     Хоча дійсно варто їсти фрукти та овочі, це не означає, що ви більше ніколи не зможете їсти солодощі або нездорову їжу. Проте все має бути в міру.

5. Насолоджуйтесь хобі.

     Хобі нас захоплюють. Вони приносять нам задоволення у вільний час. Отже, ми не витрачаємо цей час на проблеми або турботи.

Так ми можемо тримати тіло і розум зайнятими тим, чим ми насолоджуємося.

Є багато варіантів для хобі. У будь-якому випадку, ви завжди повинні щось вивчати, робити та досліджувати. Ви навіть можете виявити таланти, які заховали глибоко всередині.

6. Проведіть час з іншими людьми

     Контакт з іншими людьми необхідний для підтримки психічної рівноваги, особливо з тими, кому ми близькі. Якщо під час карантинних заходів ми обмеженні у цьому, знайдіть час поспілкуватися через телефон або відео зв’язок. Близькість до родини та друзів допомагає звільнити напругу. Розповідь про проблеми навіть допомагає знайти рішення та знімає емоційний тягар з наших плечей.

7. Розвійтеся від рутини

     Намагайтеся робити щось спонтанне якомога частіше. Оберіть дії, які не вкладаються у вашу програму. Це може бути нелегко, коли ви керуєтеся певними обмеженнями часу або грошей. Однак, коли це можливо, позбудьтеся своєї рутини.

8. Плани на майбутнє

     Встановлення цілей і малих проектів також допоможе вам відновити рівновагу. Це служить мотиватором для переходу від проблем. Це також дає вам віру в себе.

9. Уникайте негативних думок

     Дуже важливо не піддаватися негативу. У кожного є проблеми; ніхто не вільний від них. Однак це не означає, що потрібно наповнити розум гнітючими думками і жалем до себе. Пам’ятайте, що для кожної проблеми є рішення. Наприкінці кожного шторму завжди приходить спокій. Підтримувати позитивне мислення і почуття гумору дуже корисно для вашого здоров’я. Якщо потрібно, зверніться за допомогою до сім’ї, друзів або психолога.

10. Слухайте і допомагайте іншим

     Фізичний і психічний баланс також можна підтримувати, допомагаючи іншим.

     Це допоможе вам почуватися краще стосовно оточення і себе, може навіть показати вам, що ви не єдині, хто стикається з проблемами, і тому ви побачите свої проблеми з інших кутів зору. Ви повинні вірити в себе, в те, що ви робите, і в те, що ви хочете досягти в майбутньому.

Літо — час канікул, нових знайомств, подорожей, цікавих пригод, пора для активного відпочинку і можливості оздоровитися, набратися свіжих сил та енергії. Щоб провести літні канікули якнайкорисніше потрібно спланувати відпочинок так, щоб дитина мала можливість побувати на екскурсіях, відвідати цікаві місця, сходити на річку піти у похід, побувати там, де ніколи ще не була.

Отож, як зробити літні канікули максимально корисними, приємними та незабутніми?

Складання планів. Щоб дитина довго не нудьгувала, і, не придумавши собі хорошого заняття, не проводила ціле літо в гаджетах чи телевізорі, можна запропонувати дитині скласти список занять, якими можна займатися під час канікул. Внести сюди щоденний активний відпочинок на свіжому повітрі, катання на велосипеді, «живе» спілкування з однолітками, читання книг, відвідування музеїв, театрів, приготування вечері, настільні ігри,  допомога по господарству і т.п.

Важливо: радитися з дитиною, враховуючи її інтереси, вік, особливості характеру, темпераменту. Не слід змушувати дитину іти чи їхати туди, куди дитина не хоче!

Оздоровлення.  Для нормального функціонування організму дитині необхідні вітаміни і збалансоване харчування. Також оздоровитися допоможуть походи з палатками, поїздка на море, в село до бабусі, де свіже повітря принесе багато користі для дитячого організму.  Добре підійде і перебування в літньому таборі, де дитина матиме можливість провести частину канікул з однолітками, отримати багато яскравих вражень, позитивних емоцій, завести нових друзів.

Важливо: обирати літній табір за вподобаннями  дитини (певного спрямування)!

Хобі. За час канікул можна запропонувати дитині спробувати себе у чомусь новому: записатися на новий гурток, навчитися грі на музичному інструменті, наприклад гітарі, сопілці  чи губній гармошці; піти на курси іноземних мов, навчитися фотографувати, в'язати, вишивати, куховарити.

Важливо: щоб дитина сама підібрала собі заняття, тоді вони будуть проходити із задоволенням!

Спорт. Ним можна займатися вдома, а також в різних секціях: футбол, волейбол, карате, плавання, настільний теніс. Може підійти і їзда на велосипеді, роликах, скейтбордах, гіробордах з однолітками.

Важливо: дайте можливість дитині обрати вид спорту, який їй підходить, не нав’язуйте їй свої уподобання!

Культурні заходи. Походи в театр з батьками чи друзями, концерти, виставки, музеї, кінотеатри позитивно впливають на культурний розвиток дитини.

Важливо: підібрати певний вид заняття за вподобаннями, а також із певним культурним змістом!

А коли ж читати і навчатися?

Погана погода — це час почитати цікаву літературу, а також підтягнути навчання, повторити табличку множення та інше. Можна на навчання виділити декілька годин на тиждень у певні дні.

Важливо: щоб літо було не нудним і одноманітним, потрібно постійно змінювати вид діяльності : не вчитися цілий день, чи займатися спортом. Щоб привчити дитину до самостійності можна давати дітям певні «денні» завдання (нескладні): полити квіти, прибрати, допомогти у хатній роботі. Увечері можна перевірити виконання завдання.

Не забувайте, що безперервні заняття за комп’ютером для дітей у віці 7-12 років складає 20 хв, а старших – не більше 0,5 год. Тому, щоб не виховати «ігромана», допоможіть дитині правильно організувати свої літні канікули. Тоді вони пройдуть цікаво та корисно. Не пускайте на самоплив своє дитя і не перестарайтеся з плануванням канікул.

Поважайте дитину як особистість та приділяйте їй якомога більше часу, грайте в різні ігри та прогулюйтеся на свіжому повітрі, відвідайте місця, де ніколи ще не були. Заряджайтеся позитивними емоціями. Не забувайте про «живе» спілкування з дитиною, бо його не замінить жодна справа проведена на самоті!

Незабутніх та корисних канікул!

ЧОМУ ВИНИКАЄ ПАНІКА ТА ЯК ЇЇ ПОДОЛАТИ?

Паніка (від грец. Рапхкоп - несвідомий жах) - психічний стан людини, що виявляється в несвідомому, нестримному страху, викликаному дійсною чи уявною небезпекою, що охоплює людину або багатьох людей, у неконтрольо ваному прагненні уникнути небезпечної ситуації.

Панічний страх може проявитися і в окремої людини. Такий стан характеризується великою неадекватністю до реального розміру небезпеки. Основна риса панічної поведінки - прагнення людини до порятунку. На перший план висуваються захисні емоції, які знижують рівень самоконтролю і змушують людину фізично йти від небезпеки. Заради власного порятунку така людина може приректи на загибель інших, відібрати у них засоби порятунку. У такому стані людина схильна до необачної поведінки. Можливі й інші прояви стану панічного страху: людина відчуває себе абсолютно безпорадною, втрачає здатність міркувати, орієнтуватися.

 Зараз ми можемо говорити про те, що у нас є певна інформаційна інтоксикація. Люди звертаються до інтернет-ресурсів та інших ЗМІ, аби впоратися зі своєю панікою. Але вони отримають зворотній ефект. Замість того, щоб себе заспокоїти, тривога ще більше зростає.

Що робити? І як діяти?

1. Треба усвідомити, що це епізод нашого життя – лише епізод.
2. Варто проговорювати свої почуття з близькими людьми.

        Коли ми намагаємося впоратися зі своїми труднощами, завжди більше шансів на виживання та на подолання труднощів у колективі. І треба розуміти, що такі труднощі будуть не лише в однієї людини, а вони будуть схожі у багатьох.

3. Паніка – це або відсутність інформації, або навпаки – завантаження інформацією.  

Надавайте перевагу тільки достовірним джерелам!

4. Почніть ранок з настрою, а не з інформації!

• побалуйте себе кавою, солодощами;
• попрацюйте з тілом, зробіть ранкову зарядку у ритмі музики;
• складіть план на день у любому вигляді: намалюйте його, зробіть колажі. Добре залучити до цього усю родину.

5. Карантин – це велика провокація для сім’ї, але  це час правильної побудови стосунків між усіма членами вашої родини. Будьте разом і розходьтеся по кімнатам, щоб не набридати один одному.  Стан «Коли нам є про що помовчати» вважається гарним станом.

Розумійте один одного, будьте терплячими!

6. Навколо пандемії з явилося багато гумору. Це захисна реакція психіки людини.

Майте здорове почуття гумору. Частіше посміхайтеся!

7.  Уникайте емоційного вигорання!

    Що це значить?  Робіть протилежні дії тим, які ви виконували у звичайному режимі. Наприклад, якщо ви займалися інтелектуальною роботою, то в період ізоляції займіться спортом.  Або, якщо ви весь час щось майстрували, почніть читати улюблені  книжки.

    Також варто пам’ятати, що люди, які не можуть впоратися зі своїми панічними настроями, можуть як мінімум отримати нервовий зрив чи спровокувати розвиток хвороб. Адже, люди, які не можуть емоційно виплеснути свій негатив, починають частіше хворіти, збільшується кількість інфарктів, підвищується тиск.  

   Крім того, у багатьох сім’ях через те, що росте внутрішнє напруження, буде зростати і кількість конфліктів. 

Головне,  цінуйте те, що є зараз. Не думайте: «А от що може трапитись…». Може трапитись, а, може, й ні. Цінуйте кожну мить свого життя!».

 І, взагалі, вважається, що будь-яка криза – це криза заради можливостей!!!

Будьте здорові  і залишайтеся вдома! 

Психологічна підготовка випускників до участі в ЗНО

Зовнішнє незалежне тестування вимагає від абітурієнта вміння планувати самостійну роботу. Тому в процесі самостійної підготовки до ЗНО краще всю інформацію, яку необхідно засвоїти, поділити на частини і визначити їх пріоритетність. В першу чергу варто вивчати найскладніші розділи, щоб вистачило часу на їх повторення.

 Щоб зовнішнє тестування пройшло успішно, необхідно не лише вивчити, систематизувати матеріал, а й попрацювати над своїм зовнішнім виглядом та поведінкою.

Хвилювання – це природно, часто воно допомагає швидко налаштуватися на продуктивну роботу.

Щоб менше нервувати під час зовнішнього тестування, краще з’явитися до пункту тестування на 20 хвилин раніше. Їх вистачить для того, щоб налаштуватися на тести, підготуватися психологічно.

4. Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром.

5. Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв., після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього.

День перед здачею ЗНО

Багато хто вважає, що щоб повністю підготуватися до іспитів бракує одного дня. Це невірно. Вже після обіду важливо припинити готуватися, здійснити прогулянку на свіжому повітрі, прийняти душ, підготувати одяг, документи, інші необхідні речі.

У день ЗНО:

• Будь сконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
• Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь , двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
• Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.
• Пропускай! Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
• Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.
• Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забудь про попереднє.
• Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.
• Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.
• Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
• Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням та знаннями обов'язково приведе тебе до успіху!

ПОРАДИ ЩОДО ЕФЕКТИВНОГО ВИХОДУ З КАРАНТИНУ

Із закінченням карантину у кожного з нас почнеться період адаптації. Хтось доволі швидко повернеться до звичного життя, інші ж можуть стикатися з деякими труднощами адаптації: порушеннями сну, тривогою, перевтомою та ін.

Як же полегшити вихід з карантину:

1. Підготуйтеся до звичної рутини до виходу з карантину
   Налаштуйте розпорядок дня, налагоджуйте сон, почніть прокидатися у той час, у який ви зазвичай прокидаєтеся, коли вам потрібно йти на роботу/навчання і т д. Повертайтеся до фізичної активності, особливо якщо під час карантину були малорухливими. Робіть зарядку, аби потроху привести організм в тонус.
2. Відновлюйте соціальну активність
   Якщо ви ще не перейнялися перевагами zoom-дзвінків, то час це зробити. Поспілкуйтеся з друзями та колегами, використовуючи конференц-зв’язок, це допоможе вам підготуватися до соціальної активності, яка чекає після виходу з карантину.
3. Починайте з невеликих кроків
   Виходячи на роботу не варто з перших же днів брати на себе вирішення тисячі задач і ставити перед собою занадто високу планку. Перший тиждень-два роботи варто провести в режимі економії сил, адже вам потрібно адаптуватися. Будь-які зміни являються стресовою подією і потребують мобілізації сил
4. Усвідомте той факт, що якийсь час вам буде складно, але ви обов’язково із цим впораєтесь.
   Якийсь час після виходу із карантину ви будете більше втомлюватися: більша фізична активність, поїздки в громадському транспорті, соціальна активність, повернення до робочого графіку. Тож не забувайте робити паузи для перепочинку і плануйте час для релаксації
5. Створіть приємну обстановку на робочому місці
   Після виходу на роботу наведіть порядок на робочому місці. Це допоможе привести думки в порядок. Додайте на робоче місце приємних дрібниць
6. Взаємодія з колегами допоможе адаптуватися
   Пам’ятайте про те, що не тільки вам складно налаштуватися, але і вашим колегам. Тож приділіть час на спілкування із ними, поділіться планами, це допоможе налагодити робочу атмосферу
7. Обирайте короткострокові цілі
   Перші тижні після карантину не очікуйте забагато від когось і від себе також. Ставте невеликі цілі і строки для їх виконання, методично досягайте їх і відмічайте свій прогрес долаючи кожен етап.
8. Поговоріть із сім’єю
   Карантин був у меншій чи більшій мірі стресом для усіх, і це могло створити конфліктні ситуації в стосунках та сім’ї. Проговоріть із близькими конфліктні ситуації, поміркуйте разом про те який досвід приніс вам цей період, які позитивні речі ви робили для того, щоб зробити ваше спільне перебування на карантині більш комфортним. Можливо варто зберегти певні рутини і після карантину
9. Не перенавантажуйте дітей активностями
   Переживаєте щодо успішності у навчанні чи малорухливості дітей за час карантину? не поспішайте залучати дітей до великої кількості активностей, все має бути в міру. дітям, як і батькам, потрібен час для адаптації до нових умов
10. Підтримка близьких
    Для когось процес адаптації може видатись більш складним. Добре заручитись підтримкою партнера, сім’ї, близьких та друзів. Зверніть увагу, можливо у когось із ваших близьких виникнуть труднощі із адаптацією. Підтримайте їх, вислухайте, нагадайте їм про їх цінність.
11. Не будьте занадто суворими до себе
    Певний час після карантину ви можете спостерігати меншу продуктивність, не лайте себе за те, що чогось не встигли. Пам’ятайте, що знадобиться якийсь час, щоб адаптуватися до нового розпорядку дня
12. Слідкуйте за своїм емоційним та фізичним станом
    Після виходу з карантину звичайно ж потрібно буде продовжувати слідкувати за дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Також варто запобігати завеликого навантаження і перевтоми. Не варто з перших днів завершення карантину одразу ж розпочинати занадто активні заняття спортом.
    Також варто бути уважним до психоемоційного стану себе та своїх близьких. Адже після карантину та самоізоляції є вірогідність розвитку депресій,тривожних станів, проявів сильного стресу.
13. Не соромтеся звернутися за допомогою
    Самоізоляція може мати суттєвий вплив на психічне здоров’я. Якщо ви, або ваші близькі, відчуваєте ознаки депресивного стану, надмірну тривожність, надлишок негативних емоцій, проблеми із сном, зверніться за допомогою психотерапевта.

5 ідей для батьків, які хочуть «вижити».

 Карантин через коронавірус зібрав всіх членів сім'ї під одним дахом. І не на пару годин в день, а на необмежений час - робота перенеслася додому, навчання було відмінено і перейшло в онлайн. Будемо чесними: як би  сильно батьки не любили своїх дітей, для дуже багатьох такий режим став справжнім випробуванням.

- «Як «вижити?» - все частіше і частіше звучить з уст дорослих.

     Діти не можуть перебувати постійно на дистанційному навчанні, сидіти з телефонами і просто дивитися мультфільми. Ніхто, не відміняв такого правила для батьків «Ваші діти потребують  уваги!» І це дійсно так, бо саме ви, батьки і є для них взірцем спокою, терпимості та взамопорозуміння у кризових ситуаціях.

  Тому, хочу вам запропонувати декілька ідей, які дозволять провести час корисно і цікаво.

                                                        Вперед!

Ідея 1.

Настільні ігри та головоломки

Приділіть час, щоб пограти з малюком в його улюблені настільні ігри. У кожного знайдеться подібне хобі:•"Поле Чудес";• «Монополія»;• «Крокодил».А на період вашої відсутності або виконання домашніх турбот використовуйте різні пазли і головоломки для розвитку логічного мислення.

Ідея 2

Творчі заняття1.  Дайте дитині кольоровий папір і спробуйте разом з ним виконати техніку орігамі. Практикуватися краще на найпростіших фігурах у вигляді собачок, журавлів, рибок, корабликів або тюльпанів.2.  Малюйте разом із задоволенням, розфарбовуйте. Діти обожнюють експериментувати, змішувати кольори.3.  Займіться виробами з тіста або пластиліну, виготовленням домашнього мила. Знайдіть в інтернеті майстер-класи, за допомогою яких можна самостійно освоїти нову майстерність.

До уваги батьків! Такі заняття  - це не тільки приємний спосіб провести час, а й можливість розвинути просторове мислення і художній смак. Тренування дрібної моторики активізує роботу головного мозку!

Ідея 3

Міні-сад на підвіконніЗараз ідеальний період для облаштування городу в мініатюрі. Адже якщо немає можливості обладнати грядки на присадибній ділянці через його відсутність, то помідори виростуть і в горщиках.Купуйте насіння або готову розсаду і організуйте грядки на підвіконні. Посадіть в землю зернятко лимона або мандарина, перетворивши це заняття в захоплюючий експеримент. А якщо хочете швидкого результату, займіться пророщування квасолі або горошку. Станьте дослідниками і разом з дитиною досліджуйте світ!

Ідея 4

Будуємо куріньЗгадайте, чим ви самі займалися у вільний час, коли були дітьми. Наприклад, чи знає ваша дитина, як будувати курінь? Ні? Саме час навчити її.Побудувавши курінь, можна зайняти дітей на кілька годин. Однак потрібно бути готовим до того, що для його спорудження в хід підуть подушки, ковдри, стільці і навіть халати. З іншого боку, уявіть емоції вашої дитини!В такому курені дуже зручно і цікаво ховатися! Та й до того ж в ньому можна облаштувати «таємне місце», де книжки здадуться цікавіше, а уроки - не такими вже й складними. Ах, так, не забудьте розвести «багаття». Для цього дайте дитині нічник на час або ліхтарик.Уявіть , скільки позитивних емоцій отримаєте ви і ваша дитина!

Ідея 5

Подорожуємо разом!Відправляйтеся в віртуальний зоопарк Наприклад, можна спостерігати за рибами в акваріумі американського штату Джорджії. У ньому встановлена ​​веб-камера, так що відправитися туди можна в будь-який час. Або розглядайте тварин в прямому ефірі зоопарк Цинциннаті, тут обіцяють щодня робити трансляції в Facebook. Також можна помилуватися природою в Йеллоустонському національному парку. Зводить дітей в Лувр. Вирушайте всією сім'єю до Франції! Паризький музей Лувр можна відвідати онлайн.А ще, відправляйтеся на Марс Також можна досліджувати поверхню Марса за допомогою цифрової камери на 360 °.

Щасливої подорожі вашій родині!

«Золоті» правила перебування дома під час карантину .

Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків.

Для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички.

      Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини школою, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями.

               Отже, чого не варто робити батькам:

• різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
• примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
• в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
• не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
• не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

                         «Золоті правила» для батьків:

Корисні підказки: як правильно планувати час під час карантину

Карантин — річ, звичайно, несподівана. Але цей час дистанційного навчання можна використати не тільки для захисту здоров'я, а ще й для тренування навички планування справ.

     Пропонуємо вам поради, що допоможуть вам плідно працювати протягом цього часу. А головне — встигнути відпочити!

• Перша порада: свій ранок починайте в звичний для вас час. Ніжитися в ліжку будемо, як зазвичай, у вихідні дні.
• Друга порада: покладіть перед собою чистий папір, це буде ваш лист-план. Запишіть у два рядки: першочергове (наприклад: зарядка — пів години, душ — 10 хвилин, сніданок — 10 хвилин, прочитати робочу пошту — 5 хвилин та інше) та другорядне (погуляти з собакою/кішкою — півгодини, увійти в соцмережі та поспілкуватись із друзями — 20 хвилин та інше). Починайте свій день З ВАЖЛИВОГО!
• Третя порада: на кожне робоче завдання виділяйте час для його виконання (20-30 хвилин) та для ОБОВ'ЯЗКОВОГО ВІДПОЧИНКУ (15-20 хвилин).
• Четверта порада: виконуючи завдання, уважно читайте умови та користуйтесь короткими записами головних слів/думок. Це вам допоможе зосередитися на важливому в завданні. Якщо щось стало незрозуміло, не зволікайте. Лист або дзвінок другу/викладачеві стане в нагоді. Приємне спілкування та корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.
• П'ята порада: відмітьте у вашому листі-плані виконані заплановані дії. Похваліть себе та приступайте до списку справ другої колонки, обов'язково відпочиваючи після виконаного завдання.

Як не збожеволіти під час карантину: поради психолога

Впровадження карантину та обмежувальні заходи у зв’язку з поширенням коронавірусу, змусили мільйони українців самоізолюватися від навколишнього світу. Поки невідомо як довго триватимуть ці обмеження, але багатьох постійне перебування вдома, особливо у хорошу весняну погоду, гнітить. Психолог Анастасія Рубцова на своїй сторінці у Фейсбук поділилася інструкцією, як зберегти свою нервову систему в умовах карантину.

На думку психолога, головна небезпека більшості з нас загрожує не зовні, чи від пекельного вірусу, а зсередини. Ніхто не був готовий до домашнього арешту і до ізоляції. Тим більше, ми ж нічим і не завинили!

Багато сімей так влаштовані всередині, що просто не пристосовані 24 години на добу проводити на одній кухні - і це не означає, що «сім'ї погані» чи «немає душевної близькості», або «проблеми, що накопичилися у відносинах», а просто комусь необхідна дистанція ближче, а комусь далі. І коли нас змушують насильно цю дистанцію скорочувати, та ще утримують в такому стані довго, виникають дуже неприємні спецефекти. Аж до психічних розладів і сімейного насильства.

Поради.

Режим.

Намагайтеся дотримуватися режиму, як в казармі. Сісти, розписати його аж до деталей в півгодини і далі йому слідувати. Пробудження - по будильнику, за уроки - по будильнику, робота - по будильнику. Ніякої творчої спонтанності. Спонтанність, сон до обіду, серіали до третьої години ночі, неможливість організуватися і сісти за роботу - все це потягне вас у вир депресії і дезорієнтації на кілька тижнів.

Насправді, якого б жорсткого режиму ви не дотримувались, скрупульозно слідувати йому ви все одно не зможете (ніхто не може, ми не годинник, ми живі).

Спонтанність все одно буде просочуватися, розмивати графік, вриватися протягом, ви не хвилюйтеся за неї. Але режим - той прутик, за який можна хапатися в болоті невизначеності.

Настав час пити чай - значить, відкладаємо уроки, навіть якщо вони недороблені, відкладаємо роботу, йдемо пити чай. Зірвався режим сьогодні - повертаємося до нього завтра вранці, як ні в чому не бувало.

Порада друга, всередині першої.

У розпорядку дня обов'язково повинні бути години, які кожен член сім'ї проводить наодинці з собою.

Не з дітьми. Не в розмовах з партнером. Не в домашньому господарстві по вуха.  Не прибирає в шафі, не виносить сміття.

Людина сама з собою, і робить, що хоче. Хоче - в фейсбуці «тупить», грає в комп'ютерні ігри, у ванні закривається, читає молитви – не важливо. Це її священний час, інші в цей час роблять вигляд, що їх  вдома немає (найкраще, коли вони теж зайняті своїми справами).

Якщо цей час не внести в розклад - його у вас точно не буде. І дуже швидко накопичиться напруга і важка втома від близьких, коли ви їх фізично не можете вже ні бачити, ні чути.

Тримайте дистанцію.

Якщо до карантину ви бачили дітей дві години на день після роботи, садків і шкіл, а з чоловіком зустрічалися іноді тільки в ліжку, не треба кидатися надолужувати. Не потрібно раптових розвиваючих ігор і задушевних розмов, якщо їх не бувало ніколи. Або якщо вони завжди викликали у всіх відразу і йшли туго.

Наближайтеся до членів сім'ї поступово, дайте собі час заново познайомитися один з одним і з ситуацією. Принюхайтеся до дому. Виділіть кожному зону в квартирі, нехай маленьку, нехай підвіконня, але це буде ЙОГО зона, де він займається своїми справами, працює, не працює, і каже всім «я в будиночку».

Можливо, доведеться рикнути, щоб вашу дистанцію поважали.

Можливо, буде дуже боляче, коли виявиться, що інші члени сім'ї не прагнуть грати і задушевно базікати з вами, хоча ось же вони, поряд, але все одно намагаються сховатися в раковину.

Може, вони звикнуть потім. Або не звикнуть. Або доведеться смиренно визнати, що їх дистанція - ось така, і навіть Армагеддон цього не змінить.

Порада четверта.

Гуманістична.

Ось зараз саме час перестати вимагати від себе немислимого. Або намагатися бути людиною, яка все встигає, не зривається і не психує. Яка з ранку займається зарядкою разом зі всією сім'єю, потім швиденько розгортає домашнє навчання, ефективненько працює (адже час карантину потрібно використовувати для творчих експериментів і роздумів!).

Потім всіх втішає у Фейсбуці і встигає ще полагодити дверцята кухонної шафки. Слухаючи одночасно оперу і вебінар. А вночі пише бестселер і бізнес-план свого стартапу.

Швидше за все, так не буде. Швидше за все, буде рівно навпаки - ви будете безцільно блукати або бігати по будинку, намагаючись одночасно хоч як-небудь попрацювати, посадити дітей за уроки і хоч щось приготувати всім поїсти.

І це ще ви величезний молодець, якщо не зриваєтесь періодично в паніку, заламуючи руки з вереском: «Ми помремо! Ми всі помремо, а діти залишаться сиротами! Роботи не буде! Нас чекають злидні і голод! Мародери прийдуть! Цей карантин триватиме вічно! Ми постаріємо тут в ньому, а люди похилого віку вмирають першими! ».

А якщо і зриваєтесь, так теж нічого. Варіант норми.

Психіка зараз адаптується, на це у неї йде купа сил, а на решту залишаються крихти. Порахуйте ці крихти акуратно і витрачайте їх, на що вистачить. Поступово цих крихіток побільшає.

Про домашнє навчання, якщо коротко: забийте на нього, нехай діти роблять, що виходить і в кайф, а що не виходить - не роблять. Лаятися ніхто не буде, вчителі самі зараз в істериці і метушаться. Війна все спише.

Порада п'ята, плавно випливає з четвертої.

Не дивуйтеся, якщо в найближчі тижні вас буде жбурляти від трудового ентузіазму до паніки, від страшної злоби до «скоріше б коронавірус мене вбив».

Не дивуйтеся собі, якщо хочеться обійняти подушку і плакати, плакати, плакати, як в дитинстві, поки не заснеш, а потім прокинутися в тому минулому світі, за кілька тижнів до. Не дивуйтеся раптової втоми «ні від чого». Спалахів сказу теж. Спливаючих якимось дивним чином флешбеків всіх пережитих гидот - дефолтів, аварій, злиднів і розлучень.

Постійному тривожному відчуттю, що ви захворієте - теж не дивуйтеся. І моторошнуватому почуттю, що ваше тіло - не ваше тіло, коли з нього хочеться вискочити, як з порожньої шкурки.

Все це буде часом накочувати і відпускати, але в момент, коли воно накочує, міць цього може бути в 10 балів. Не стискайте, не лякайтеся, що сходите з розуму - нікуди ви не сходите. Просто психіці потрібно кілька тижнів на первинну адаптацію.

Пам'ятайте, що ваші домашні теж щось подібне переживають. Якщо вони поводяться дивакувато, поставтеся з розумінням.

Врятуйте для початку себе, заспокойте себе, погладьте, дайте собі смачненького і обійміть м'яке. На роль ідеальних батьків може не бути взагалі ніяких сил. Просто годуйте дітей і іноді кажіть їм що-небудь на зразок: «Піди займися чим-небудь сам, друже» або «Угу». Щоб вони знали, що ви живі і будете і далі їх годувати.

Порада шоста.

Після настання чудової нової реальності не поспішайте вигукувати: «Так ось воно як насправді!».

«Насправді нам не потрібно стільки речей, це все була ілюзія, споживчий міхур».

«Насправді не потрібні ці смузі, латте і салатики з авокадо з кіноа, картопля і гречка - і ок».

«Насправді я, мабуть, не люблю своїх дітей».

«Насправді сім'я, мабуть, не любить мене».

«Насправді головне, щоб всі були здорові, а решта не має ніякого значення».

Дуже навіть має.

Не існує ніякого «насправді», ми мінливі і адаптуємося безперервно, світ мінливий і плинний.

Правда військового часу відрізняється від правди часу мирного, іноді нам дійсно не до смузі і не до дітей. Іноді ми в такому жаху, що не любимо нікого, включаючи себе. А потім світ приходить в рівновагу, і все це знову набуває сенсу. Дочекаємося мирного часу і ще раз все перевіримо.

І сьома порада.

Бережіть сили.

Потрібно, щоб їх вистачило спочатку на кілька тижнів карантину, а потім на кілька тижнів виходу з нього. Це довгий забіг. Швидше за все, ви будете до цього часу трошки виснажені і роздратовані, як борсуки після зимової сплячки. А світ після скасування карантину не повернеться відразу до налаштувань за замовчуванням, він знайде якісь нові контури, до них теж потрібно буде звикати. Напевно вони спочатку здадуться безглуздими і нечесними і будуть моторошно дратувати.

Так що зараз бережіть себе всюди, де вдається. У будь-яких дрібницях.

Якщо це і є Третя світова війна, то в ній переможе той, хто добре спить, робить зарядку і береже себе

Коронавірус: рекомендації педагога-психолога як поводитися батькам під

час карантину

На час карантину, батьки стають для дітей вчителями, вихователями, лікарями і друзями, тож багатьох цікавить питання як поєднати в собі ці всі ролі та знайти вільний час для себе.

Як не втратити контроль над дітьми під час карантину?

Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.

Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.

Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня для дитини. І у дні повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової реальності.

Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?

Діти займають себе самі, якщо не заважати їхньому природному розвитку. Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.

Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися самостійно. Мультики - це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду. Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.

“Я дуже рекомендую батькам спробувати пожити 2 тижні без мультиків. Дитина стане значно спокійнішою і навчиться розважати себе сама”, - зауважила Марія Сичинська.

Як компенсувати дітям брак прогулянок?

Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність. Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок». Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон. Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна обстановки.

Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого ми це робимо.

Що не потрібно робити батькам під час карантину?

Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми усвідомимо, що це не змінити, тим краще.

Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто підготувати.

Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того, у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.

Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?

Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.

Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі, на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри, інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже любить купатися. Тому треба купати його довго і з милом. Тоді воно буде щасливим” - найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА НА ЧАС КАРАНТИНУ

«ЯК ЗБЕРЕГТИ ГАРНІ СТОСУНКИ З РІДНИМИ В УМОВАХ 24/7 В ОДНІЙ КВАРТИРІ»

   Зараз для всіх нас новий досвід. На тат і мам щоденно «навалюється» купа питань від їх дітей, розповідей і в якийсь момент виникає відчуття, що такий об’єм спілкування занадто великий та дратує. І починаються або конфлікти з рідними без особливих причин або почуття вини за свій стан.

     Що робити для того щоб подолати роздратування:

1. Усвідомте, що роздратування це природньо. Це не означає, що ви стали менше любити близьких, просто зараз ви знаходитесь в незвичних умовах. Не звертайте уваги на пости «щастя» в соціальних мережах: як щасливо проводять час на карантині інші сім’ї. Зриви бувають у всіх, але про них не пишуть.
2. Домовтесь, що у кожного з родини є місце де можна усамітнитись. Хоча б одно на всіх: кімната, частина кімнати, яка відгороджена тканиною, шафою. Кожен може побути там, коли відчує потребу, якщо «куточок» буде вільним.
3. У кожного є право на час для себе. Поговоріть з чоловіком/дружиною, щоб не виникало образ, що трішки тиші та усамітнення за будь-якими справами захистять ваші стосунки від непотрібних сварок. З дітьми складніше, але їх треба привчати до того, що у мами/тата кожного дня є хоча б 30 хвилин для себе. Тато і мама не мають весь час розважати дитину або бути «в зоні доступу». Краще візуалізуйте сигнал: намалюйте, напишіть знак «Не турбувати», «Тиша», «Приватний час» тощо.
4. Намагайтеся зараз говорити, щоб вас чітко розуміли. Щиро та вільно діліться почуттями. Зараз час позбавитися звичок натякати, очікувати, що про ваші потреби та наміри здогадаються.
5. «Не розхитуйте човен у якому ви всі». Перш ніж робити щось, що вплине на всю сім’ю (навіть найпростіше – провітрити, увімкнути гучно музику, вийти в магазин) попередьте про це інших. Домовтеся щоб рідні робили так само. Це суттєво знижує рівень роздратування.
6. Обговоріть, якщо ваші або дії когось виявились не такими як очікувалось. Шукайте зворотній зв’язок. Не накручуйте себе та не залишайте в собі негативні почуття. Не має часу і місця щоб ображатися, але і не гарячкуйте. Якщо щось не так, дайте собі час заспокоїтися, а як тільки це відбулося – делікатно поговоріть про те що сталося з іншими.
7. Якщо виник конфлікт намагайтеся обговорити його спокійно без зайвих емоцій. Шукайте компроміс, в тому числі з дітьми, значно частіше, ніж звичайно.
8. Якщо стали частішими сварки між дітьми, поясність їм чим це може бути викликано під час самоізоляції. Разом з ними подумайте, що може допомогти. Разом складіть підказки або правила які допоможуть запобігти сваркам.
9. Трапляються якісь переживання пов’язані з роботою на відстані, або якась негативна інформація. Турбуйтеся про свій психологічний стан самостійно аби не передавати сім’ї негатив.
10.  Спілкуйтеся онлайн поза родиною – з колегами, друзями. Враження та емоції «ззовні» - це як провітрювання для приміщення.
11.  Кожен день хоч трішки часу займайтеся чимось разом, особливо якщо є діти: готуйте, малюйте, дивіться фільми, грайте в настільні ігри – можна придумати багато занять, цікавих всій родині.
12.  Розберіться з особистими межами в родині. Наприклад, хтось вперше дізнається, що беруть без дозволу його речі. Хтось не любить коли п’ють з його чашки. Тато хоче попрацювати в кімнаті, а малюк саме тут звик грати на барабані. Варіантів багато, а рецепт простий: всього не передбачиш. Тому, якщо з’ясуєте, що в чомусь порушуєте межі, то запам’ятайте це і навіть запишіть (замалюйте для дітей). «Тато з 11.00 до 13.00 працює в кімнаті», «Мамину квітку не переставляти», «Алісину ляльку сестрі не чіпати».
13.  Ви можете дізнатись, що ви більш різні, ніж здавалося, коли сім’я бачилася значно менше.  Наприклад, син або донька-підліток здивує своїми реальними інтересами та судженнями. Або з’ясується, що колись обожнюваний вами обома фільм зараз не подобається чоловіку. Не акцентуйте уваги на цьому. Добре, коли ви можете дізнатися більше про своїх близьких, бачити їх реальними, тут і зараз, а не сприймати крізь призму спогадів або очікувань.
14.  Спирайтеся на спільне. Більше пригадуйте те, що об’єднує вас та робить відмінними від інших сімей. Можете запропонувати дітям гру: написати «Ми (прізвище сім’ї», такі…», і «Ми… робимо так, не робимо так». Наприклад, «Ми, Петренко, Веселі та рухливі. Ми підтримуємо один одного та не ображаємо».

Джерело: https://osvitoria.media/ru/experience/14-porad-na-karantyn-yak-zberegty-garni-stosunky-z-ridnymy-v-odnij-kvartyri-2/?fbclid=IwAR2da9QtoA5BmmmXIfr0wMSsaT7flwAtKHtPKu4Yxr00QlYEL4zreW-2BsU

УВАГА! Шановні батьки!

Залишаю для Вас посилання на цікаві практичні поради "Навчання вдома". 

Корисно для батьків учнів молодшої, середньої та старшої школи!

https://nus.org.ua/articles/praktychni-porady-dlya-batkiv-pro-navchannya-vdoma-vid-dytyachoyi-ta-simejnoyi-psyhologyni-svitlany-rojz/?fbclid=IwAR1t4Wny3RZyM_CLb12qeMt_b_BF0Ire7MKXrksi4QGA6s1AEXvzDvcF-gg

Залишайтеся вдома! Та будьте здорові!

З любов'ю ваш психолог!

                                    Як перетворити карантин у корисне дозвілля. Поради психологів.

Із 12 березня 2020 року в Україні тимчасово обмежується освітній процес та забезпечується дистанційне навчання в закладах загальної та вищої освіти, в мистецьких, спортивних школах, у дитячих садочках міста.

Сам у квартирі – мрія багатьох школярів, вони завжди знайдуть, чим зайнятися, окрім виконання уроків і домашніх обов’язків. Тут і телевізор, і комп’ютер,і планшет. Найголовніше, коли дитина залишається вдома сама, вона повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин. А саме: - Нікому не можна відчиняти дверей, навіть якщо це прийшла сусідка чи подруга мами. Вхідні двері повинні відчиняти лише дорослі. Поясніть дитині, що у всіх близьких є ключі від квартири. - Не можна по телефону незнайомим людям розповідати, що вона (дитина) зараз сама вдома, а мама прийде тільки через годину. І взагалі не дозволяйте дитині вступати в тривалі бесіди зі сторонніми. Скажіть дитині, щоб незнайомим людям вона відповідала приблизно так: “Мама зараз дуже зайнята і не може поговорити з вами. Зателефонуйте через годину”. У цьому випадку ви, по-перше, не змушуєте дитину брехати, адже мама справді зайнята. А по-друге, стороннім невтямки, що дитина вдома сама. - Не можна нічого кидати з балкона та з вікна. До вікон взагалі краще не підходити і не визирати на вулицю. На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, що їх дитина не зможе самостійно відкрити. - Не можна гратися з електропобутовими приладами та газовою плитою. - Біля телефону повинен бути список потрібних номерів (ваш мобільний, татів, тітки, бабусі, і т.д.), щоб у разі екстреної необхідності дитина знала, куди їй телефонувати. І обов’язково поясніть дитині, в яких випадках треба терміново дзвонити та кликати на допомогу. Для підтримання позитивного емоційного стану та змістовного наповнення дозвілля дітей шкільного віку пропонуємо батькам 5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

• Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників – монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.

• Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.

• Хатні справи десятиліття досліджень доводять: якщо дитина виконує обов’язкові хатні справи – це позитивно впливає на навчання, психіку, а також у майбутньому це піде на користь становленню особистості та допоможе адаптуватись до соціального оточення. Згідно з дослідженням Марті Россмана (почесного професора університету Міннесоти), якщо ви з раннього віку привчите свою дитину виконувати хатню роботу, вона почуватиметься самостійною, відповідальною та впевненою в собі людиною. Не потрібно перевантажувати дитину домашніми справами, проте дитина може допомогти батькам вдома. Наприклад, можна доручити: - вологе прибирання в квартирі, пилососити, підмітати та\ або витирати пил; - розкладати і розвішувати по місцях свої речі (чистий одяг вішати в шафу, а брудний відносити в пральну машину або в кошик для брудної білизни); - стежити за станом свого взуття, мити його в разі необхідності, завжди ставити на місце; -поливати квіти; - піклуватися про домашнього улюбленця:, витирати лапи, міняти вміст лотків; - застеляти своє ліжко; - мити посуд і розкладати його.

• Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.

• Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам’ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися.

Та головне, НЕ ЗАБУВАЙТЕ основні правила поведінки під час карантину у зв’язку з епідемією грипу:

 1. Намагатись менше ходити в гості, відвідувати громадські місця та

скупчення людей.

 2. Частіше бувайте на свіжому повітрі.

3. Одягатись відповідно до погоди на вулиці та оберігайте себе від переохолодження.

 4. Частіше провітрюйте кімнату.

 5. Завжди мийте руки з милом.

 6. Щоденно їжте свіжі овочі й фрукти — вітаміни посилюють захисні сили організму.

НЕ ПАНІКУЙТЕ!

Що робити, щоб допомогти собі пережити паніку?

Ось кілька порад:

1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.

Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.

Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.

"Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.

Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає "викручуватися" від необхідності постійно тримати почуття під замком.

3. Що робити, якщо тривога зашкалює?

Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.

Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.

4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.

Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.

Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.

Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть.

Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.

5. Сон. Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.

Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

Заняття для учнів 5-11 класів

(19.03.2020р)

"Розвиток стресостійкості та боротьба з власними обмеженнями"

Мета заняття: ознайомлення учнів з різними психологічними прийомами боротьби зі страхами та розвиток навичок саморегуляції.

      Сучасний темп життя, наша зайнятість у школі, наші захоплення і таланти, друзі – усе це забирає у нас надзвичайно багато часу, ми не можемо його розподілити раціонально. Біжимо, не встигаємо…  Відтак наші успіхи можуть  змінюватися невдачами, а внаслідок цього ми розчаровуємось і впадаємо у відчай.

Існує думка про те, що більшість стресів в житті людини ініційовані самою людиною. Адже має значення зовсім не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо.

    Щоб витримати стрес, треба не боятись його і бути готовим до нього. Існує вислів: «Навчитися плавати можна лише одним шляхом – треба плавати». Тренування стійкості значно може знизити нервове напруження. Для цього необхідно в повсякденному житті вчитись володіти собою,  контролювати свою поведінку, свою реакцію на те, що може спровокувати негативні емоції. Завжди треба себе чимось зайняти: комусь для цього потрібно зробити пробіжку, проїхатись на велосипеді, комусь – послухати улюблену музику, відвідати друзів, а комусь – просто відкрити книгу.

      Але існує крім цього маса методів, які допомагають знизити емоційне напруження і з цими вправами ми сьогодні попрацюємо.

Вправа 1. Зони страху та ірраціональні думки

   Пропоную вам послухати список страхів та помилкових переконань і визначити, які характерні для вас:

• Страх критики.
• Страх опинитися у центрі уваги.
• Страх запитати вчителя.
• Страх виділитися.
• Схильність до залежності від думок і рішень інших людей.
• Переконання: «Вчитися нудно і нецікаво».
• Переконання: «Навіщо бути активним на навчальних заняттях, все одно, тебе зі школи ніхто не відрахує».

Подумайте будь ласка чому виникають такі страхи та помилкові переконання? Запишіть собі як мінімум 5 пунктів: як саме впливають на ваше досягнення навчального успіху ті страхи та переконання, які ви у себе відзначили?

Вправа 2. Невдачі, що сприяють навчальному успіху.

    Я пропоную вам пригадати епізод зі свого навчального досвіду або досвіду своїх друзів, який спочатку розцінювався як невдача, але згодом стало зрозумілим, що тоді дуже пощастило. Після цього дайте відповіді на запитання:

• Чому не треба боятися помилок та невдач?
• При яких умовах невдачі сприяють саморозвитку особистості?
• Чому активні люди частіше досягають успіхів ніж пасивні, як вони відносяться до власних помилок та невдач?

А тепер поговоримо про рефреймінг.

Рефре́ймінг (від англ. frame — рамка) — термін, який широко використовується в НЛП для опису процедур переосмислення та перелаштування механізмів сприйняття, мислення, поведінки з метою позбутися від невдалих (можливо, навіть патогенних) психічних шаблонів.

   Рамка навколо малюнка є вдалою метафорою, що дозволяє зрозуміти суть механізму рефреймінга. Залежно від того, що потрапляє в рамку, змінюється й інформація про вміст картини, а отже, й сприйняття того, що на ній зображене.

    Слово «рефреймінг» є іменником, що походить від дієслова «reframe», що означає «вставитии в нову рамку (ту ж картину)», «вставити в ту саму рамку (нову картину)», «по новому сформулювати».

Багато метафор, казок, анекдотів можна розглядати як приклади з рефреймінгу, де події розміщують в певній «рамці».

Вправа 3. Рефреймінг

    Пропоную вам згадати навчальний предмет, який вам не подобається і ви маєте низьку мотивацію щодо його вивчення. Необхідно здійснити рефреймінг ситуації максимальною кількістю висловлювань (наприклад, що є позитивного у вивченні цього навчального предмету?). Після виконання вправи скажіть як ви відчуваєте себе та як ця вправа пов’язана з навчальною самоефективністю?

Вправа 4. «Колода емоцій».

Це вправа для тих, хто хоче навчитися керувати своїми емоціями. В цій колоді є 16 карток з різними видами емоцій: радість, сум, презирство, зухвалість, бадьорість, ненависть, заздрість, злість, щастя, страх, спокій, творчий злет, закоханість, захоплення, роздратування, впевненість, здивування. Витягніть з колоди одну картку, визначте назву емоції та спробуйте її показати. Що може призвести до виникнення саме такої емоції? Скажіть з чим у вас асоціюється ця емоція?

Вправа 5. «Море».

   Сядьте зручно і покладіть руки на коліна долонями догори. Закрийте очі.(Звучить музика і звуки моря). Зробіть глибокий вдих і повільний видих. Шумить морська вода. Хвилі набігають і б’ються в берег моря, цей звук вас заспокоює. Ви сидите на березі, хвилі торкаються ваших ніг. Повільний вдих і видих. Хвилі знову вас торкаються, ваше тіло почуває себе приємно і спокійно. Ви відчуваєте прохолоду води і тепло сонця. Ви – частина природи. Рухаючись у зворотному напрямку на слові «один» розплющте очі (5 – 4  - 3 – 2 – 1).

Вправа 6. Самопідтримка.

    Я пропоную вам згадати подію з шкільного життя, коли ви відчували хвилини невдачі та розчарування. Вам необхідно записати слова, які змогли б не лише відновити втрачену душевну рівновагу, а й спонукати до наполегливої діяльності задля досягнення навчальної мети?

   Після того як ви напишете ці слова, дайте відповідь на запитання: «Чому людина повинна володіти прийомами самопідтримки?» та «Як самопідтримка пов’язана з позитивним мисленням та навчальним успіхом?»

ПП

Посилання на відеоурок: https://www.youtube.com/watch?v=wVB1deJ8nEo&t=48s

Заняття для 1-2 класів з розвитку уваги, мислення, уяви

Гра «Хто у класі найуважніший»

Психолог читає уривок казки, але з помилками, називаючи не ті слова. Учні чують неправильне слово — підносять червоні семафорики. Психолог зупиняється. Учні виправляють помилку, психолог продовжує читати.

Йшов дід густим літом (лісом) і загубив рукавичку. Ось біжить миска (мишка), побачила рукавичку та й каже: «Тут буду шити (жити)І». Коли це шапка (жабка) плигає й питає: «А хто тут живе? ».

— Миска (мишка). А ти хто?

— Шапка (жабка). Пусти й мене шити (жити).

— Іди.

Було в одного царя три тини (сини). Два розумні, а третій — дурень. Ось прийшли вони до батька твого (свого) та й просять, щоб він відпустив їх їздити по цвіту (світу), подивитися на інші барства (царства). Батько вислухав їх і каже: «Витирайте (вибирайте) собі коней з сабунів (табунів) яких завгодно і їдьте, куди хочете».

Руханка «Будь уважним»

Учні стоять довільно. На промовлене психологом слово «зайчики» діти починають стрибати; на слово «коники» — бити ногою об підлогу; на слово

«раки» — задкувати; на слово — «птахи» — махати руками; на слово «лелеки» — стояти на одній нозі.

Гра «Додай слівце»

Психолог. Діти, коли ви прийшли до першого класу, то вчителька вам повідомила, що є певні правила, і їх треба виконувати. А які правила ви знаєте? (Відповіді дітей.) Давайте спробуємо пригадати ще деякі правила успішних першокласників. Для цього пограємо у гру «Додай слівце».

1. Ліні ти не потурай, лиш прокинувся — ... (вставай).

2. Квітоньку роса умила, а тебе — вода і... (мило);

3. Удома зранку не сиди, а до школи швидко... (йди).

4. Але подивись спочатку, чи в портфелі все в... (порядку).

5. Старших завжди поважай і малят... (не ображай).

6. У школі, в класі не сміти, бруд побачиш — ... (прибери).

7. «Ні» даремно не кажи, коли можеш — ... (поможи).

8. Добрим, чесним будь усюди, і тебе полюблять... (люди).

Вправа «Швидка реакція»

Мета:розвиток уваги, слухової пам’яті.

Психолог.Зараз я буду вам швидко зачитувати слова. Ваше завдання –слухаючи, записувати другу букву кожного слова.

ЗМІЯ, ВОВК, СЛОН, ЛОСЬ, УДАВ, СЦЕНА, БІЛКА.

Що вийшло з букв? Прочитайте про себе. А тепер всі разом  -МОЛОДЦІ.

Чи помітили ви зайве слово серед тих, що я вам зачитувала? Яке це слово і чому воно зайве? Що означають всі інші слова?  (тварини, зайве –сцена)

Вправа «Зачарований острів»

Розподіляємо учасників на дві групи шляхом розрахунку апельсин — лимон. Потім «апельсини» обирають собі пару з «лимонів», запам'ятовують її та виходять за двері. «Лимони» зображують «зачарований острів», відтворюють мімікою негативні емоційні стани. «Апельсини» повинні відгадати певний емоційний стан обраної раніше пари і заспокоїти, втішити лагідними словами. Тільки таким чином з острова можна зняти чари.

Вправа «Сад мрій»

Психолог. Запропонуйте дітям уявити собі, що їхнє життя — це сад. Час від часу в ньому необхідно наводити лад. Налаштуйте дітей на уявну ситуацію: «Закрийте очі. Уявіть сад свого життя. Яким ви бачите його зараз? Який він?» (На дошці потрібно розмістити аркуші з можливими словесними варіантами уявного саду.)

• Квітучо-весняний;

• у золоті осіннього листя;

• у срібному блиску снігових заметів;

• у мереживі зеленого листя;

• наповнений радісним пташиним співом;

• на мить зажурений;

• в обіймах щасливих мрій;

• збентежений пустотливим вітром;

• в ілюзіях теплого сну;

• зморений-сонцем;

• освітлений місяцем;

• в діамантах ранкової роси;

• закутаний у тремтливу пелену туману;

• стурбований відсутністю господаря;

• захоплений передчуттям дощу.

Запитання для обговорення:

— Ви бажаєте зробити цей сад гарним та привабливим?

— Про що ви думали, коли були в саду?

— Які почуття вас супроводжували?

— Навички, які ви отримали під час цієї роботи, можуть допомогти вам у створенні успішних ситуацій у вашому реальному житті.

Список використаних джерел

1. Айдаралиева Б. Ж. Вправи та ігри для розвитку уваги, пам'яті і мислення молодших школярів.

2. Бутрім В.Л. Казка вчить. Збірник нестандартних дидактичних матеріалів з основних дисциплін. 1-4 класи [Текст] / В.Л. Бутрім. – Харків : Вид. групи «Основа», 2006.

3. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники. / И. В. Вачков. – М., 2000. – 224 с.

Психологічна вітальня для молодих вчителів «Мій потенціал»

Мета: через роботу з асоціативно метафоричними картками, за допомогою методів арт-терапії показати наявність як зовнішнього так і внутрішнього потенціалу кожної людини.

Вправа-розминка «А я їду…»

Мета: «розігрів» групи, створення сприятливого емоційного настрою на подальшу роботу.

Учасники рухаються по колу і говорять по черзі:

1-й – а я їду,

2-й - а я поруч,

3-й – а я зайцем,

4-й – а я разом… і називає ім’я одного з учасників, який пересідає поруч з цією людиною. Той, у кого виявився порожнім стілець, починає говорити по колу ті ж слова.

Вправа «Ніхто не знає…»

Мета: розвивати позитивне сприйняття учасниками одне одного.

Передаючи «мікрофон» учасники продовжують речення «Ніхто не знає, що я…» і називає якусь якість або щось особливе, чого не знають про нього інші учасники.

Вправа «Добре – погано…»

Мета: подивитися на одне й те саме з різних точок зору.

Учасникам необхідно передавати по колу іграшку і по черзі говорити:

1 коло: «Я учень– це добре, тому що…», наступний говорить «Я учень – це погано, тому що…»

2 коло: «Я вчитель – це добре, тому що…», наступний говорить «Я вчитель– це погано, тому що…»

Після кожного кола ведучий проговорює основні фрази, які назвали учасники.

Вправа «Я – не Я»

(метафорична колода“Люди и звірі”)

1. В открытую из карт-зверей выберите карты, с помощью которых вы могли бы себя презентовать:

1) на какое животное вы максимально похожи;

2) с каким животным у вас нет ничего общего.

2. Объединитесь в пары. Презентуйте себя и выслушайте своего партнера.

Вправа «Наповнення енергією»

Предназначено для актуализации внутреннего состояния, дает возможность посмотреть на проблему с иной точки зрения.

Позволяет проанализировать сложившуюся ситуацию, оценить последствия, к которым она привела, осознать свои возможности в ее преодолении, осознать свои возможности в ее преодолении, осознать и востребовать внешние и внутренние ресурсы для выхода на новый уровень развития.

Инструкция:

1. в открытую из категории черно-белых карт выберите карту, которая у вас ассоциируется с вашей проблемой, кризисной ситуацией, травмой. Опишите ее.

2. поочередно вслепую из черно-белых карт вытяните две карты, которые станут ответами на вопросы:

- что способствовало возникновению этой ситуации в моей жизни?

- к каким последствиям привела эта ситуация?

3. поочередно из категории цветных карт вслепую вытяните три карты, как ответы на следующие вопросы:

- какое мое сильное качество поможет мне решить эту проблему?

- кто из моего окружения поможет мне в этой ситуации?

- на какой ресурс мне следует опереться в этот жизненный период?

Техніка «Коллаж» - «Мої сильні сторони/якості»

Участникам предлагается выбрать 2-3 карты, которые бы описывали их сильные стороны и качества и оформить их в коллаж.

Техніка «Мій ресурс» (метафоричні карти «Потенціал»)

В закрытую из карт-действия выложите мост с ответом на вопрос: «Что делать, на какие ресурсы я могу опереться, чтобы придти к желанному состоянию?»

Проанализируйте свой ответ и сделайте выводы. 

Упражнение “Що для мене зараз важливо?”

“Вы сами определяете направление и меру сложности своего пути…”

(психологические открытки “Шаги к мудрости”)

1. Задать вопрос “Что для меня сейчас важно?”

2. Вслепую вытянуть одну открытку.

3. Прочитать надпись, перевернуть и прочитать притчу.

4. Ответить себе на вопрос “Как это связано с моей жизненной ситуацией?”